Із року в рік тринадцяте минає!

Із року в рік тринадцяте минає!

Із року в рік тринадцяте минає, 
Осмислюю, що роблю так, не так, 
Хтось тут, хтось з долі випадає, 
На чомусь вчусь, чомусь навчаю я. 
 
Щось зроблено, щось треба ще зробити,
Щось прочитати, комусь відповісти. 
І тут допрацювати, дослідити, 
І встигнути забрати і прийти.
 
І хочеться побільше і пошвидше, 
І дальше, вище, краще, до вінця. 
І з дня у день часу стає все менше,
Таланту, вдачі, сил йти до кінця.
 
Навіщо той кінець-вінець? Щоб жити 
Потрібен мир. З собою, з долею, з людьми. 
Мир там, де вміємо непоспіхом судити, 
Де вміємо принести світло із пітьми.
 
Де все своє не своє, а природи,
Де все недобре зникне в небутті, 
Де ми бажаєм миру і свободи
Для тих, хто нам паде на долю у житті.
 
Свобода волі, духу, думки – що виберу, 
Те матиме рідня. Бо люди нам рідня. 
Тому я прошу Бога, щоб тільки миру 
Принести тим, кому на долю випадаю я.  
 
Тому звертаюсь до вас друзі, якщо можна,
 У фото профілю є лінк добра
Тисніть на нього і діліться з кожним,
Хто, дякуючи вам, паде на долю Джерела. 

13 червня 2020
Join the discussion

Menu