Мовчи про гідність

Мовчи про гідність

Автор: Дмитро Москаленко
Мовчи про гідність в листопаді
Ти – хто її переступив.
Ти – лише лялька на параді,
Промовець беззмістовних слів.

Мовчи про гідність і у грудні,
У січні, в лютому – завжди.
Хоч і негідник ти облудний,
На гідність маєш право ти.

Ти маєш, та не поважаєш.
А вище гідності людей
Нічого більше не поставиш.
Бо гідність – вищий стан речей.

Якщо життя і гідність взяти
На різні шальки терезів, –
Лиш зможе той констатувати,
Хто зважить правильно зумів.

Життя без гідності – це прірва,
Квиток* для всіх в один кінець.
Без неї мертва навіть віра, –
Хоч з чого не роби вінець.

Мовчать про гідність ті герої,
Що зі щитами у руках
Свинець долали у двобої…
Вони сказали. Не в словах.

Мовчи про гідність, як не можеш
У вчинках нею промовлять.
Своїм мовчанням ти поможеш
Хоча б її не руйнувать.

Бо гідність є. Вона не впала,
Не розчинилась в небутті.
Її не може бути мало.
Вона потрібна всім в житті.

Menu